Роль музики у вихованні особистості
Музично-перцептивна активність пронизана глибокою чуттєвістю, життєвою енергією, ставленням та емоційним відгуком людини. У цій емоційній насиченості та чуттєвому сприйнятті криється справжнє багатство індивідуального змісту особистості. В контексті педагогічно організованого процесу слухання музики відкривається система дій, націлених на надання музичного досвіду та активізацію духовного потенціалу особистості.
Художній образ у музиці, як і в інших видах мистецтва, служить засобом відтворення оточуючого світу. Це унікальна форма, через яку автор виражає свої роздуми та переживання про світ у своїх творах. Виходячи з особистісних переконань та розуміння світу, автор формує матеріал для пізнання та втілює його у форму музичного твору. Через художні образи думки та ставлення композитора здобувають емоційне забарвлення. Завдяки емоційному життю особистості, музика здобуває суспільний резонанс, відображає суспільні запити і висвітлює ключові аспекти соціального життя. Вона стає формою осмислення людських вчинків та дій, містить у собі досвід суспільного та індивідуального пізнання.
Головна місія музики у суспільстві — збереження позитивного людського досвіду. Музика володіє потужними засобами створення логічно розвиненого потоку емоційних імпульсів, які не тільки викликають у слухача осмислення, але й спонукають до роздумів про людину, час та долю світу, перетворюючи “сирі факти” — емоційну реальність — у логічно розвинену “тканину звучань”.
Сутність музики як важливого чинника виховання особистості полягає також у морально-естетичному впливі: емоційний зміст твору стимулює формування і виявлення почуттів, стає емоційним фоном для життя та діяльності людини.
Роль музичного виховання в естетичному розвитку учнів
Василь Сухомлинський колись зазначив, що у ранньому дитинстві його вихованці захоплювалися слуханням музики, яку творила природа: шелест квітучого саду, шум поля гречки, співи весняних лук та шурхіт осіннього дощу. Вони відчували та переживали красу світу, що вирощувало в їхніх душах благородство. Проте, як стверджував педагог, хоча музика природи і захоплююча, вона не замінює справжньої музики, яку можна сприймати як літери, що дозволяють «читати книгу мовою почуттів». Сухомлинський вважав, що цією «книгою» в естетичному вихованні має стати мистецтво, а особливу увагу варто приділити виховним можливостям художнього сприйняття.
Художнє сприйняття є не лише процесом відображення мистецьких творів, але й активну духовну діяльність індивідуума. Цей процес забезпечує формування естетичних емоцій і смаків, вимагаючи від людини напруженої духовної праці та співтворчості. Важливо звернути увагу на світоглядне спрямування художнього сприйняття і на динаміку емоційно-естетичних реакцій, які формують знання людини про світ і про себе, очищуючи її емоції від хаосу і замішання.
Невичерпне багатство народної музичної культури є джерелом духовного збагачення та творчого натхнення. Народна мудрість говорить, що особа, яка грає на скрипці, не може принести зло, і що «здоров’я, розум і сопілка — мудра спілка», а «як музика іскриста, то й душа чиста». Музична культура людини тісно пов’язана з народом, до якого вона належить або в якому живе. Тому освітяни мають реалізовувати концепцію музичного виховання молоді, орієнтовану на українську культуру, мову та народну творчість. Основою цієї концепції є визнання провідної ролі музично-пісенного фольклору в естетичному вихованні, а також звернення до народної музичної творчості, яка відображає зв’язки з духовним, матеріальним та практичним світами людини, і розкриття естетичного змісту музики та пісні на основі осмислення школярами особливостей музичного мистецтва.
Роль музики у вихованні учня
Музика є потужним інструментом всебічного розвитку дитини, що значно впливає на формування її духовного світу. Вона розширює горизонти, знайомить з різноманітністю світових явищ, збагачує емоційний спектр і приносить радість, сприяючи правильному ставленню до оточуючого середовища. Інтеграція музики у повсякденне життя активізує сприйняття, мислення та мовлення, сприяє розвитку пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, стимулює творче мислення і формує позитивні характеристики особистості, такі як організованість, працездатність та наполегливість. Водночас музика культивує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву та творчу ініціативу.
Музично-ритмічні вправи, що їх застосовують під час музичних занять, покращують фізичний розвиток дітей, сприяють правильній поставі, координації, гнучкості та пластичності рухів. Ритми музики стимулюють дихальні процеси, підвищуючи вентиляцію легень. Використання ігор, танців та музично-ігрових драматизацій допомагає дітям виражати образи та сценки життя через образні та танцювальні рухи, жести і міміку, вчить керувати власними діями та розвивати моторику.
Контрольоване та свідоме залучення школярів до музики сприяє формуванню глибокого музично-етичного досвіду, що стає ключовим елементом їх світогляду, забезпечуючи гармонію і цілісність соціально-інтелектуальних, емоційних та практичних аспектів їхнього розвитку. Це залучення допомагає дітям не лише вивчати музику як предмет, але й інтегрувати її вартості у своє повсякденне життя, виховує здатність аналізувати і цінувати мистецтво на глибшому рівні. Таким чином, музика стає важливим засобом підтримки освітнього процесу, стимулюючи розвиток інтелектуальних, емоційних та практичних навичок, що є необхідними для формування зрілої особистості.
Естетичний розвиток учнів
Значення художньої освіти полягає передусім у пріоритеті емоційно-чуттєвого розвитку особистості над її розумовим вихованням. Це дозволяє задовольняти духовні потреби людини, що є фундаментом для гуманізації освітнього процесу в загальному контексті. Нинішня складна ситуація зі станом морально-естетичної вихованості молоді відображає глобальну культурну кризу суспільства.
Естетична освіта має звертати мистецтво до потреб народу, забезпечуючи державою можливості для свободи творчості та активної участі громадян в естетичній діяльності. Це передбачає перетворення світових художніх цінностей в духовні надбання кожної нації. Процес естетичного сприйняття мистецтва активізує емоційно-чуттєву сферу, включає оцінювальну діяльність та формування ідеалів. Важливість мистецьких творів полягає в їх здатності глибоко висвітлювати дійсність, що дозволяє глядачам виявляти власні моральні позиції та ціннісні орієнтації.
Заняття, які включають музику, живопис, скульптуру, театр та інші види мистецтв, дозволяють дітям виражати свої почуття та ідеї в творчій формі, що сприяє емоційному розвантаженню та самопізнанню. Крім того, аналіз мистецьких творів допомагає розвивати здатність до емпатії та усвідомлення емоцій інших людей, виховує повагу до різноманітності людських досвідів і поглядів.
Естетична освіта також важлива для розвитку інтелектуальних здібностей. Через художню діяльність учні навчаються спостерігати, аналізувати та інтерпретувати, що є критичними навичками у всіх сферах навчання. Вона спонукає до допитливості та інноваційного мислення, виробляючи навички, які є корисними у різних академічних дисциплінах і професійних сферах.
