Що робити, якщо дитина не хоче йти до школи?
Зараз все частіше можна почути, що дитина не хоче йти до школи. Що вона доросла, там не цікаво, або вона хоче бути маленькою, гратися та інше.
Літо швидко проходить і вже починається підготовка і багато з батьків, зосереджені на матеріальній підготовці і це важливо, але найголовніше на що слід звернути увагу – психологічна готовність і відсутності страху перед школою. І друга сторона, якщо ж дитина ходить в школу і з часом Ви бачите істерики, поганий настрій, це сигнали, що необхідно звернути увагу. На що саме звернути увагу?
А Ви знали, що є цілі симптоми, чому діти не хочуть ходити в школу, давайте разом розберемо.
Симптоми:
- Дратівливість
- Замкнутість
- Пригнічення
- Погіршення фізичного стану (головний біль, біль у животі, нудота, діарея, лихоманка, прискорення серце биття, втрата свідомості)
- Апатія
- Не бажання розмовляти про школу
- Уникання шкільного середовища
Коли ми помітили дані сигнали, необхідно перейти до другого етапу і ні в якому разі не закриватися від дитини і не заставляти її погрозами, щось робити. Якщо Ваша дитина відмовляється ходити в школу, в цьому є 100% причина і її необхідно з’ясувати.
Так, що робити, якщо дитина не хоче йти до школи?
- Вислухати уважно дитину
Ваша дитина, в першу чергу людина, яка народилася з певними зовнішнім виглядом, певним характером і найголовніше волею. У Вашої дитини є також почуття, емоції, слабі та сильні сторони, це особистість, яка в першу чергу потребує поваги до себе. Тому необхідно звернути увагу і просто поговорити: «Я бачу в тебе поганий настрій, що сталося? Чому ти не хочеш про це говорити? Я можу тобі допомогти?» Ваша дитина має відчути, що батьки не просто грім та блискавка, а найближча людина, яка може дати пораду, до якої завжди хочеться звернутися.
- З’ясувати причину.
Це найголовніше, для того щоб знайти вихід.
- Дитина може відчувати булінг (відсутність друзів, цькування, саме через цю причину Ваша дитина боїться йти до школи)
- Їй може біти нудно (коли дитина не зацікавлена в предмет, не бачить необхідності в навчанні, не має мотивації)
- Навантаження (дитина не може швидко засвоювати матеріали, щодений розклад занять гуртків, репетиторів може бути дуже перенавантаженим для неї)
- Вчитель може бути дуже прискіпливий (висміювання дитини при всіх, порівняння з кимось, задає багато питань саме Вашій дитині)
- Дитина страждає від своєї особливості (хромання, відставання в розвитку, кортавість та інше)
- Вимогливі батьки (коли батьки вимагають гарних оцінок)
- Кохання
- Розмовляйте з дитиною
Після того, як ви з’ясували причину, почніть розмовляти зі своєю дитиною. Задавайте питання – що ти робиш на перервах? Хто твої друзі? У вас є бунтарі?
Дайте дитині говорити, все що вона думає, для того щоб ви могли зрозуміти біль, або радість. Не ігноруйте почуття дитини. Іноді від розмови дитині Вашій стане легше і вона навпаки захоче піти до школи.
- Поспілкуйтеся з педагогами
Більшість шкіл не слідкує за психологічним станом дитини, тому батькам необхідно брати це питання на контроль самостійно, і цікавитися своєю дитиною. Запитайте в педагогах, яка поведінка на уроках? З ким спілкується? Можлио саме в спілкуванні ви зрозумієте чому дитина не хоче ходити до школи.
- Зробіть вихідний день для двох.
Іноді необхідно взяти вихідний і провести лише у двох, щоб розвантажити психічно дитину. Можливо їй просто не вистачає Вашої уваги. Дати можливість дитині самостійно обирати, що вона хоче робити і куди піти.
- Встановіть правила
Якщо ж ви зрозуміли, що великих проблем не має, а дитина просто лінується, тоді поясніть, що навчання це її обов’язок в сім’ї, як кожен з батьків має щодня.
- Поговоріть з психологом.
Іноді дитина не готова розмовляти з батьками, тому рекомендують звернутися до професіонала, який конкретно пропрацює всі тригери вашої дитини.
Отже, коли ми з Вами розуміємо симптоматику і розуміємо, який саме страх перед школою у дитини, розуміємо що робити, необхідно набратися терпіння.
Кожна дитина вона унікальна і не має схожої. Кожна дитина має свою унікальність і особистість. Тому варто не ігнорувати, якщо ж батьки на самому початку зможуть допомогти дитині, вони допоможуть уникнути в подальшому великих помилок.
Тож ми завжди кажемо, що батьки не просто ті хто годують, вдягають, купують, дають гроші, а й ті з ким можна пройти всі труднощі.
